Юний партизан Степан Турлюн

Аватар пользователя Овчаренко В.П.

В далекому 1963 році в Онуфріївську школу прийшов новий вчитель Степан Турлюн. Степан Максимович викладав математику та фізику, був заступником директора по учбовій частині, лектором товариства «Знання». Приділяв багато уваги патріотичному вихованню і постійно організовував зустрічі учнівської молоді з ветеранами війни які воювали в складі дивізії Чапаєва та учасниками бойових дій, але тільки одна людина в школі знала, що і самому Степану Максимовичу є що розповісти, це його дружина, вчитель початкових класів Зінаїда Турлюн.

24 липня в селі Рацево, Чигиринського району, що на Черкащині народився Степан Турлюн. Хлопець закінчив сім класів місцевої школи і вступив до фінансово-економічного технікуму, але по закінченню першого курсу  навчання довелося припинити – почалася війна. З перших днів подався до військкомату, але отримав відмову так як був неповнолітнім. З приходом фашистів в лісі коло Холодного Яру почав діяти партизанський загін Дубового, який сконцентрував свої дії на вузловій залізничній станції Знам’янка. Одного дня партизани проходили через село і молодий юнак приєднався до загону. Так Степан Турлюн став розвідником.

Підлітки викликали менше підозри у фашистів і поліцаїв, відтак могли проникнути навіть у заборонені зони, куди дорослих пускали тільки за перепустками. За два роки Степан неодноразово ходив у рейди і добував цінну інформацію для командування загону. За бойові заслуги був нагороджений Орденом Вітчизняної Війни першого ступеню.  В 1943 році, під час визволення загін з’єднався з регулярними частинами Радянської армії. Відразу виникла проблема, що робити з неповнолітнім партизаном. Питання довелося вирішувати особисто начальнику штабу.

  • Допишіть мені рік я хочу воювати – просив командира Степан,

дописали, але на умові, що він не потрапить відразу у діючу армію, а відправиться на навчання у парашутно–десантну школу у місто Іваново. Під час одного стрибка Степан невдало приземлився на дерево, доки лікувався та закінчував навчання, війна закінчилася. Повернувшись додому, він майже відразу повернувся назад у армію, тепер його як повнолітнього призвали на строкову службу. Після повторної демобілізації почав шукати роботу. Взяли вчителем фізкультури в Іванівську семирічну школу НовоГеоргієвського (нині Світловодського) району, паралельно заочно навчався в олександрійському педагогічному училищі, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Зінаїдою. По закінченні училища подав документи до Кіровоградського педагогічного інституту і отримав вищу педагогічну освіту.

З 1963 до 1984 року працював разом з дружиною в Онуфріївській школі. Виховав двох дітей доньку Людмилу,  та сина, який вирішив присвятити своє життя військовій справі. Зараз Олександр Степанович Турлюн живе в Києві, полковник у відставці, викладач військової кафедри Аграрного університету. Продовжив військову династію правнук Степана Максимовича Яніслав Куценко, в день Партизанської Слави він присягнувся на вірність Україні прийнявши військову присягу. На жаль не побачив цього Степан Турлюн, 10 листопада 1988 року у віці 64 років він пішов у Вічність.

 Автор дякує Зінаїді Михайлівні Турлюн за допомогу і надану інформацію

Похожие материалы

Комментарии

Аватар пользователя Гость

Хорошая статья и человек достойный, жаль только, что такие люди на особо продвиганных скакунов действуют, как красная тряпка на быка. Вспомните хотя бы переименование улицы Краснопартизанская.Если этого мало, еще один "комент" "пламенного рылоцюонэра"-из за таких партизан фашисты уничтожали наших патриотов один к десяти, что характерно, до фашистов у него претензий нет, по его скудному разумению виноваты только партизаны. Зато музей завален материалами про оуновцев, бандеровцев и прочей нечисти. Вы культивируете поколение дебилов считающих что бандеровцы вместе с Гитлером воевали против фашистов.Побеседуйте с любым школьником уверяю вас-"совершите вы массу открытий, иногда не желая того..." СЛАВА ГЕРОЮ !!!
Аватар пользователя владимир

не мог вывдержать коментария не столь уважаемого пользователя ушедшие не в ответе за ныне происходящее и то чтл есть дело рук наших каждого в какой-то мере а вас пользователь я удалил с друзей и исходя с комментариев не даром я знаю прекрасно эту семью это дейстьвительно народные учители такие как гарбуз в,д, пасечник , сухоминский и, о . и д.р . светлая память и царство небесное им перекладывая. свои нредоделки на них - смертельный грех . задумайтесь что останеться после вас критиковать и обделовать дало простое

Добавить комментарий

    ___         __         ____        _       ______    
/'___`\ /'_ `\ /'___\ /' \ /\ ___\
/\_\ /\ \ /\ \L\ \ /\ \__/ /\_, \ \ \ \__/
\/_/// /__ \ \___, \ \ \ _``\ \/_/\ \ \ \___``\
// /_\ \ \/__,/\ \ \ \ \L\ \ \ \ \ \/\ \L\ \
/\______/ \ \_\ \ \____/ \ \_\ \ \____/
\/_____/ \/_/ \/___/ \/_/ \/___/

Введите код, изображенный в стиле ASCII-арт.

Все права на материалы, опубликованные на сайте, охраняются в соответствии с законодательством Украины, в том числе, об авторском праве и смежных правах. Использование материалов газеты "Онуфриевские Вести" разрешается при наличии ссылки. Для интернет-изданий обязательна гиперссылка на http://onufrievka.com.ua, открытая для поисковых систем. Редакция интернет-газеты "Онуфриевские Вести" может не разделять мнений и взглядов автора, высказанных в статье, на форуме, в комментариях и других ресурсах сайта. Точка зрения, представленная в публикации, принадлежит исключительно ее автору. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, содержащейся в рекламных объявлениях.

Copyright © 2011-2015